Чи можна замість сонячного кабелю взяти звичайний ПВС чи ВВГ?
Ні
Від панелей до інвертора — тільки сонячний кабель (H1Z2Z2-K або PV1-F). ПВС і ВВГ на даху за кілька років тріскаються від сонця, а в колі постійного струму 400–500 В тріщина — це ризик дуги й пожежі.
Чому так
| Сонячний кабель | ПВС | |
|---|---|---|
| Напруга | 1500 В постійного струму | до 380 В змінного |
| Температура | жила до +90 °C | від −40 до +40 °C |
| Сонце, озон | перевіряють за стандартом | ПВХ твердне й тріскається |
| Жила | луджена мідь, одна в подвійній ізоляції | гола мідь, кілька жил в одній оболонці |
- Рядок із 10 панелей дає 400–500 В постійного струму, а кабель на даху влітку гріється до +70 °C і вище.
- Постійна дуга, на відміну від змінної, сама не гасне — пошкоджена ізоляція тут небезпечніша, ніж у розетці.
- Конектори MC4 обтискають на одножильний кабель певного діаметра. На багатожильний ПВС їх не поставити так, щоб ущільнення тримало воду.
А де звичайний кабель доречний
Від інвертора до щитка йде вже змінний струм 230 В — тут звичайний ВВГнг чи NYM підходить, якщо переріз підібрано під потужність.
Якщо зробити інакше
ПВХ на сонці за кілька років втрачає еластичність і тріскається — найчастіше на згинах і біля кріплень. Станція працює, доки тріщина не дасть витік на раму чи дугу; заміна кабелю на даху тоді коштує дорожче, ніж правильний кабель одразу.
На що послатися
- EN 50618 — окремий стандарт на кабелі для сонячних станцій: 1500 В постійного струму, жила до +90 °C, стійкість до УФ та озону.
- Паспорт ПВС: змінна напруга до 380 В, температура від −40 до +40 °C (Interkabel, ГОСТ 7399-97).
Докладніше й з таблицями:
Сонячний кабель →Джерела
Коротка відповідь — для загальної орієнтації. Рішення для конкретного будинку приймає електрик.