Український сонячний кабель чи імпортний — є різниця?
Важить стандарт, а не країна
Країна на бухті нічого не гарантує. Важить, чи зроблено кабель за стандартом на сонячний кабель (EN 50618 або IEC 62930), чи є сертифікат від незалежної лабораторії і чи справжній переріз. Такий кабель від відомого виробника годиться незалежно від того, де його зроблено.
Чому так
- Стандарт однаковий для всіх. Кабель за EN 50618 проходить ті самі випробування — на ультрафіолет, озон, мороз, нагрів, — хоч зроблений у Європі, хоч в Україні, хоч у Китаї.
- Ризик — у безіменному кабелі, а не в країні. Кабель без виробника на оболонці, з написом лише «Solar cable», може мати менший переріз чи жилу з CCA.
- Сертифікат перевіряється. Номер сертифіката (TÜV, VDE та інших лабораторій) зазвичай можна знайти в паспорті й перевірити на сайті лабораторії.
Що перевірити при покупці
- На оболонці — виробник, стандарт, переріз, напруга, рік випуску.
- Паспорт кабелю з номером сертифіката.
- Зріз: луджена мідь, два шари ізоляції; діаметр відповідає перерізу.
Якщо зробити інакше
Вибір «тільки імпорт» чи «тільки своє» без перевірки маркування не захищає від підробки: підробляють і відомі марки — про контрафакт під своїм ім'ям, наприклад, публічно заявляв Одескабель.
На що послатися
- EN 50618:2014 і IEC 62930:2017 — стандарти на кабелі для сонячних станцій; виробник указує їх на оболонці й у паспорті.
Докладніше й з таблицями:
H1Z2Z2-K чи PV1-F →Джерела
Коротка відповідь — для загальної орієнтації. Рішення для конкретного будинку приймає електрик.