Контур заземлення
Заземлювач — металеві електроди в землі, через які струм пошкодження чи блискавки йде в ґрунт. Від матеріалу й розмірів залежить, скільки років він прослужить і чи забезпечить потрібний опір.
Посилання на пункти ПУЕ — за текстом глави 1.7 у редакції 2006 року. У 2026 році затверджено нові Правила улаштування електроустановок; якщо номер пункту не збігається — шукайте за змістом.
Мінімальні розміри заземлювачів
Тоншим за ці розміри заземлювач робити не можна — інакше корозія «з'їсть» його за кілька років (ПУЕ, табл. 1.7.5):
| Матеріал | Вертикальний (круг) | Горизонтальний (круг) | Смуга |
|---|---|---|---|
| Чорна сталь | Ø16 мм | Ø10 мм | 100 мм², товщина 4 мм |
| Оцинкована гарячим способом сталь | Ø16 мм | Ø10 мм | 90 мм², товщина 3 мм |
| Омідена сталь | Ø14 мм, мідь 250 мкм | Ø10 мм, мідь 250 мкм | — |
| Мідь | круг Ø12 мм | — | 50 мм², товщина 2 мм |
Класичний чи модульний
Класичний контур — кілька вертикальних сталевих електродів, забитих у землю, з'єднаних горизонтальною смугою чи кругом на глибині, зварка в усіх з'єднаннях.
- плюси: недорогі матеріали, звичний для електриків варіант;
- мінуси: потрібні зварювання й траншея; чорна сталь у землі корродує, тому — тільки оцинкована й з запасом за розміром; забити довгий електрод у щільний ґрунт важко.
Модульний контур — омідені сталеві стрижні Ø14 мм по 1,5 м, які з'єднують муфтами й заглиблюють вібромолотком або перфоратором на 6–15 м і більше.
- плюси: мідне покриття стійке до корозії (виробники заявляють десятки років), глибокий електрод доходить до вологих шарів ґрунту з малим і стабільним опором, мало земляних робіт;
- мінуси: дорожчий; не годиться для скельного ґрунту.
Де і як розміщувати
- Глибина. Горизонтальні частини контуру — не менше 0,5 м (ДСТУ Б В.2.5-38, п. 6.5.4); що глибше, то менше впливають посуха й мороз.
- Відстань від стін — не менше 1 м, бажано там, де рідко ходять люди (п. 6.5.5): під час удару блискавки біля заземлювача виникає небезпечна «крокова» напруга.
- Один контур на будинок. Заземлення блискавкозахисту об'єднують із заземленням електроустановки (п. 6.5.6).
- З'єднання — зварюванням (для сталі рекомендовано) або болтами й затискачами; доступні для огляду з'єднання захищають від корозії.
Який опір потрібен
- Повторне заземлення PEN на вводі в будинок (система TN-C-S) — до 30 Ом за ПУЕ, якщо в будинку немає металевих конструкцій для системи вирівнювання потенціалів.
- Система TT — опір має бути таким, щоб опір × струм спрацювання ПЗВ не перевищував 50 В.
- Блискавкозахист — орієнтир ~10 Ом (рекомендація IEC 62305-3).
- «4 Ом» — норма для нейтралі трансформатора, а не для приватного будинку.
Норма має виконуватися в найгіршу пору — у посуху або коли ґрунт промерз (ПУЕ, п. 1.7.60).
Як вимірюють
Опір заземлення вимірюють вимірювачем опору заземлення — приладом з власним джерелом струму й двома допоміжними електродами, які забивають у землю на відстані від контуру (метод «трьох електродів»). Потенціальний електрод ставлять приблизно на 62 % відстані до струмового й повторюють вимірювання трохи ближче й далі — показання мають збігатися. Мультиметр так виміряти не може.
Офіційний протокол вимірювань дає електровимірювальна лабораторія.
Часті питання
Скільки електродів і якої довжини потрібно?
Залежить від ґрунту й потрібного опору — це розраховують або підбирають за вимірюваннями. Для блискавкозахисту ДСТУ Б В.2.5-38 дає орієнтири — наприклад, для III рівня захисту щонайменше два вертикальні електроди довжиною від 3 м на відстані від 3 м один від одного, з'єднані горизонтальним заземлювачем. Модульні комплекти для будинку зазвичай містять 10 стрижнів по 1,5 м — один електрод на 15 м або кілька коротших.
Чи можна використати арматуру фундаменту?
Так, залізобетонний фундамент — природний заземлювач, і нормою його рекомендовано використовувати в першу чергу. Але арматура має бути електрично безперервною (зварена між собою), з виведеними назовні закладними для під'єднання. Це закладають на етапі будівництва фундаменту.
Чи можна з'єднувати мідний стрижень з оцинкованою смугою?
Пряме з'єднання міді й оцинкованої сталі в землі — гальванічна пара: цинк поступово «з'їдається», після чого сталь у місці контакту швидко корродує. Використовуйте з'єднувачі, призначені для такого переходу, або однорідні матеріали в усьому контурі.
Опір вийшов більшим за норму. Що робити?
Додати електроди або заглибити їх — опір падає зі збільшенням площі контакту з ґрунтом. Модульні стрижні дозволяють дійти до глибших вологих шарів ґрунту.
Джерела
- ПУЕ, табл. 1.7.5 (п. 1.7.117) — мінімальні розміри заземлювачів
- ПУЕ, п. 1.7.92–1.7.96 — норми опору заземлювальних пристроїв
- ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», розд. 6.5 — заземлювачі
- ZANDZ — модульне заземлення: омідені стрижні D14, 1,5 м, мідь 250 мкм
- Metrel: вимірювання опору заземлення, правило 62 %
- ABB Furse: стрижні з нержавіючої сталі для уникнення гальванічної корозії
Матеріал — для загальної орієнтації. Заземлювальний пристрій проєктує й виконує електрик, а його опір підтверджують вимірюванням з протоколом.
Оновлено: 25.10.2026